Кокеші Джорурі «Мати Ханако»
Почніть бронювати! Ми з нетерпінням чекаємо вас там.
●Вітаємо
2011 рік був пам’ятним для багатьох людей у Японії, коли 11 березня стався Великий землетрус у Східній Японії.
2011 рік також став роком, коли Жасминова революція, яка почалася із самоспалення молодого чоловіка в Тунісі, поширилася на Лівію, Єгипет, Йорданію, Сирію, Північну Африку та Близький Схід.
Ця велика подія також забрала життя багатьох людей.
Двоє молодих людей з'являються в "Ханако но Омуко-сан". «Ханако» — це дівчина, яка подзвонила в дзвін, щоб повідомити людям, що настало цунамі. "Мама Ханако" мала кіоск з фруктами та овочами, щоб вижити після знищення поліцією Молодий чоловік, який підпалив себе. Вони зустрічаються в потойбічному світі, «Потойбічному світі», і щасливо об’єднуються.
В основному в Ямагаті існує звичай під назвою «Мукасарі Ема», згідно з яким, коли неодружені чоловік і жінка помирають, вони малюють вигаданих нареченого та наречену та присвячують ему храму, що зображує сцену весільної церемонії покійного.
Цей звичай народився з віри батьків у те, що одруження – найвеличніша і найблагодатніша подія для людини. Я зробив цю роботу з бажанням родини покійного зробити покійну людину якомога щасливішою.
Після подій 2011 року я хотів би виконати цей твір з надією, що і померлі, і живі разом одужають і зможуть рухатися вперед.
● Про твір
2011 рік. Незабутній рік для арабів і японців. Великий землетрус у Східній Японії.
Арабська весна. Це сталося в тому ж році. Буазізі, молодий чоловік, який підпалив себе в Тунісі. Ханако, жінка, яка загинула під час цунамі в Мінамісанріку. разом ненавмиснонещасний випадок. втрачені життя.
Подорож молодої людини в пошуках дружини. Історія, яка молиться за їхні душі.
■Оригінальна історія/сценарій: Макіко Сакурай
■ Персонал / акторський склад
Макіко Сакурай (співає, говорить)
Село Шіобара Ніва (Нагаута, оповідання)
Кінея АсаЙоші (сямісен)
Джунзо Татейва (Дарбукка,rec)
Дизайн: Зменшити партнерів по дизайну
Виробництво/операція: Maripla
Огляд виступу Кокеші Джорурі "Ханако Омуко-сан".
Дата та час 22 квітня (сб) Відкриття 16:00 Початок 16:30 (Завершення заплановано на 18:00)
●Місце проведення: Jiyugaoka Mardi Gras
●Розташування: Libre B1, 5-29-10 Okusawa, Setagaya-ku, Tokyo
Ціна: 5000 ієн заздалегідь, 5500 ієн в день (включає ланч-бокс)
*Пріоритетне бронювання для учасників з 26.01, загальний продаж з 31.01. Код квитка Pia P: 517618
*Перші 20 людей, які зроблять бронювання, отримають «підставку для паличок Kokeshi», придбану в Мацусімі, префектура Міягі.
Запити: секретаріат Makiko no Kai (makikoclub2022@gmail.com/ 090-9236-0836)
● Бронювання: Форма заявкиhttps://www.sakurai-makiko.com/blank-6/hanako
●Синопсис
У Тохоку (переважно в Ямагаті) вважається, що найбільше шкодують ті, хто помирає неодруженим. Тому існує звичай присвячувати храму вотивне зображення фіктивної свекрухи чи фіктивної дружини та покійного неодруженого.
Одного разу навесні Ханако поглинуло цунамі і вона загинула. Кажуть, що якщо закопати зуб покійного на вершині Ямадера, то якнайшвидше потрапиш до раю. Батьки Ханако та її молодша сестра Сакура несуть зуби Ханако в гірський храм.
По дорозі Ханако зустрічає старого, який продає ляльок кокеші. Серед ляльок кокеші, які продавав дід, була лялька кокеші, схожа на Ханакокурі. У Сакури не було грошей, але якось вдалося домовитися з дідусем, і в обмін на шпильку Сакури їй на одну ніч дали ляльку кокеші, яка була схожа на її сестру.
Тримаючи ляльку кокеші, Сакура заснула. Оні-тян Ханако з'являється уві сні та йде на захід, щоб знайти свою матір. Потім зустрічаю молодого хлопця, який там загинув. Молодий чоловік, який у віці 26 років підпалив себе на знак протесту проти того, що поліція розгромила кіоск із фруктами та овочами.
Обидва говорили про країни один одного тисячу і одну ніч і вирішили влаштувати весільну церемонію. Люди зібралися співати один одному національних пісень, і це стало жвавим святом.
Сакура була відокремлена від батьків і спала сама з лялькою кокеші.
Наступного ранку Сакура йде до старого, який продає ляльок кокеші, щоб повернути їх, але там немає ні старого, ні ляльок кокеші, лише велика печера. Сакура залишила кокеші там і покинула Ямадеру.
Тієї ночі Сакурі знову сниться Ханако. Я вказую на шпильку з цвітом вишні, яку подарував старому, який носив Широмуку. Ляльку кокеші, яку Сакура тримала вчора ввечері, тепер тримає її сестра.
«Дівчина, яка отримала від дружини ляльку кокеші, обов’язково зустріне хорошу дружину.
■原作・脚本：桜井真樹子
■スタッフ / キャスト
シテ（里の女・長髄彦）：桜井真樹子
ワキ（忍性）：吉松章
囃子方：濁朗（モデュラー）、HIKO（ドラム）、小森俊明（ピアノ）
衣装：中畠英代
デザイン：Diminish Design Partners
制作：マリプラ
■ハイパー能「長髄彦（ながすねひこ）」2024公演概要
●主催：桜樹座
●日時：２月11日（日・祝）「建国記念日」17:30開場18:00開演
●会場：七針
●場所：東京都中央区新川２丁目７−１ 地下 オリエンタルビル
●料金：前売り3,000円、当日3,500円
●ご予約・お問合せ：七針（ f@ftftftf.com ）/まきこの会事務局 ( makikoclub2022@gmail.com )
●ご予約ページ：https://www.sakurai-makiko.com/blank-6/nagasunehiko-ticket
桜井 真樹子
声明・白拍子。龍笛を芝祐靖氏に、天台宗大原流声明を中山玄晋に師事。1997年より白拍子の復元を始め「鬢多々良」「水猿曲」「蓬莱山」「廻惚」など20年に渡り公演を続ける。2007年より創作能「マンハッタン翁」「橋の嫗」「岸辺の大臣」「沖縄平家物語」などを発表。2019年よりハイパー能「睡蓮」「投石」「菖蒲冠」「長髄彦」を発表。
吉松 章
謡・舞。能楽の謡や舞を用いた自作に出演、演出。「温羅」「パタヤの売春婦」「マッチ売りの少女」「浦嶋太郎」「四ツ谷マリヤ」「疫病神」、桜井真樹子の創作能に出演。能舞台やコンサートホール、ライブハウス、路上や河原等、ボーダーレスに活動中。海外では、ロシア、アルメニア、カザフスタン、韓国にて、謡と舞を使ったパフォーマンスで参加。
濁朗
東京で活動するミュージシャン。
ソロはリズムのあるノイズを演奏、バンドではキーボードを演奏。グルッペンリボン、トータルポンコツシステム、Zothique(録音)在籍。録音エンジニアとしても活動。
即狂ドラマーHIKO
皿洗いのアルバイトをし、散歩をし、絵を描き、たまに人前で暴走族、ダンサー、書道家、格闘家、画家、楽器奏者らを相方としてドラムを叩いて生きている。
小森 俊明
作曲家／ピアニスト。東京藝術大学作曲科を経て同大学院作曲専攻修了。音楽教育や芸術全般の執筆や翻訳も行う。日本交響楽振興財団作曲賞他入賞・入選多数。国内外各地で発表を行う。元桐朋学園大学講師。即興演奏集団「空観無為」ピアニスト、サイケデリック合奏団「邪宗門」シンセサイザー奏者他。共著7冊を持つ。
撮影：烏賀陽弘道
あらすじ
前シテ（第一部）
19歳の忍性（1217〜1303）が、往馬（いこま）の竹林寺を求め歩いている。忍性は、病に苦しむ人々の救済の活動する僧になろうと、南都の時代（奈良時代）に貧民を救済し、彼らとともに治水・架橋、そして東大寺の建設を行なった行基の墓参をして、菩薩行をしようと決心した。しかし道に迷い、往馬の社で里の女を見つけ、竹林寺への道を尋ねる。
里の女は、「なぜ知る人もない竹林寺を訪ねるのですか。ここは忘れ去られた里です。だからこそ行基さまは私たちに慈悲をかけてくださり、この里に眠って下さったのです。」と語り始めるが、その物語はさらに時を遡ってゆく（昔のことを語り出す）。
「私たちは、天皇に滅ぼされた悲しい民の末裔です。妹である私は、敵の饒速日命（にぎはやひのみこと）と政略結婚させられました。しかしその饒速日命が、裏切って私の兄、長髄彦（ながすねひこ）を殺したのです。私たちには、里の歌が残されています」と旋律に合わせて舞う。
「ここには、行基も、そしてさらに昔に亡くなった兄、長髄彦も私も眠っているのです」と。
アイ狂言（幕間）
ピアニストがアイ狂言（解説者）となり、国を滅ぼされたナバホ、ハワイ、パレスチナの人々の歌を紹介してゆく。
後シテ（第二部）
忍性はすでに亡き人となって登場。「私の遺言通り、私は行基の竹林寺に眠ることができた。この竹林寺を訪れる人は誰もいない。行基が貧しい人々を救済したことも、私が病に苦しむ人々とともに暮らしたことも、知る者は誰もいない。」
そこに長髄彦が現れる。
「ここは、大和と最後に戦いった邑（むら）として、権力者から虐げられてきた。私の子孫は天皇の子孫ではない。その彼らに慈悲をかけてくれた行基、忍性、律師の慈悲に御礼します。貧しく、苦しい日々を送るのは、私が大和に負けたからだ。」
人は、権力を掴んだ者、戦いに勝った者の歴史書しか作らない。彼らは、苦しむ人を救済する者、戦いに負けた者の物語を語ろうとはしない。
なぜなんだろう。忍性と長髄彦は語り合う。
「ゆえに、人は貧しい人々にも、負けて弱者となった人々にも目を向けようとはしない。」
忍性は、人々を救う者として、長髄彦は虐げる人々とともに戦うために、もう一度、目覚めようとする。しかし長髄彦は、自分の言葉も歌も忘れてしまった。そこに、国を失った人々パレスチナ、ナバホ、ハワイの歌声が聞こえてくる。彼らの言葉と歌に力を得て、長髄彦と忍性は、夜明けの光に再び生命を与えられた。長髄彦は往馬にまたがり、夜明けの光に向かって駆け抜けていった。
台本
＜前シテ＞
ワキ：行基（ぎょうき）の跡を求めんと、文殊菩薩の御心（みこころ）触れたしと、龍田の川を渡りては、往馬（いこま）の社（やしろ）に着きにけり。
これは、大和国（やまとのくに）、城下（しきのしも）より出でたる修行僧（そう）。菩薩行を成し遂げし、行基の墓に参らんと、竹林（ちくりん）の寺を訪ぬらん。
地謡：菜の畑（はた）を 越ゆるれば 龍田の川のせせらぎに 往馬（いこま）の山は 迫るらん。 柴の木群（こむら）の広（ひろ）ごれる 人はひとりなき 往馬（いこま）かな。鵯（ひよどり）の響（とよ）むれば 社の樹々を 見上げたり。
ワキ：思いもかけず 樹々の茂みの 深ければ 竹林の寺 見付け難し。あるいは、道に迷ふたるかもや。されど人ひとり 通わぬ山の道。もし人を 認むれば 誰（た）そにても みち尋ぬべし。
ワキ：のうのうそこの 里の女性（ひと）。竹林の寺は いづかたなり。往馬（いこま）の社（やしろ）の南と 聞き及びしが 深き木群（こむら）に われ迷ひたり。
シテ：なんでふ 竹林の寺 訪（とぶら）はせたし。
ワキ：文殊菩薩の化身たる 行基（ぎょうき）の眠る 斎（ゆ）つところ。われは修行の身にあれば 真の悟りを求めんと 菩薩の心を 求めたし。行基の墓前（ぼぜん）に 参（まひ）りては 菩薩行を勤めたし。
シテ：五百箇（いほつ）る桂に 籠（こも）る里。五百箇（いほつ）の磐（いわ）に囲（かく）む里。
他所人（よそびと）の 訪（とぶら）ひ憚（はばか）る 里なりし。
ワキ：されど 五百箇（いほつ）るものに 籠（こも）り囲（かく）りて 斎（ゆ）つたりて 聖者（せいじゃ）は 静かに眠るらん。
シテ：うつせみも静かなり。
ワキ：謎（なんぞ）の 多（おほ）き 里にやあらん
シテ：いにしへの伝えし いくさだちにや ありしかも。
地謡：往馬（いこま）山 龍田川 心安らぐ 陸地（ろくぢ）かな。人はここを都と 集まりて 渡りて来（きた）れる 人止（や）まず。
シテ：妹（いも）なるわれは 渡来（とらい）の首領（かしら）に娶（めと）られし。
地謡：もとより居たる里人と 移り住みたる人々の 静かな都に ありにけり。ある日更なる 他所（よそ）の党（たう） 往馬（いこま）の山を 越へたれば われらに弓矢を放ちたり。兄（このかみ） その長（おさ） 射抜きたり。
シテ：さらに日月（にちがつ）の 過ぎたれば 長（おさ）の弟（おとうと） ふたたび往馬（いこま）に 現（あらは）れり。夫（ひこぢ）は それと結びて 託（かこ）つれば 兄（このかみ）に 後（うし）ろ矢 引きて 殺（あや）めたり。
地謡：里人は 神武の最後の敵（かたき）と 卑（いや）しめられ。最（もっと）も貧（まど）し わびしき者の 住む里となり よりて 文殊菩薩は降（くだ）りたり。菩薩の化身は 御心（みこころ）を掛（か）く。行基（ぎょうき）菩薩は われらの里を 終のすみかと 眠りたり。
ワキ：いくさだちとは いつのことなりしか。
シテ：誰（た）そ知る人も なきいにしへの。そのいにしへの ありやなしかは 誰（た）そ知るらん。
「大和舞」
地謡：往馬（いこま）の秋に 桂（かつら）の落ち葉は 香り出づ。祭りに人は 集まりて 笛の音（ね） 心躍らせむ。いにしえの調べと知るか知らざるか。里の踊りは 王女（おうじょ）の舞か 誰（た）そ言ひ伝へられるべし。
＜後シテ＞
ワキ：竹林の揺らぐ葉先に月上（のぼ）り 揺らぐ葉先に月上り 文殊菩薩は 獅子に乗り 衆生に降（くだ）り 給（たも）ふなり。青蓮華（せいれんげ）、黄蓮華（おうれんげ）、白蓮華（はくれんげ）、菩薩の大悲は 光となりて 竹林の庭 照らしけり。
南無法上菩薩摩訶薩（なむほうじょうぼさつまかさつ）
一生を 菩薩行に終えたれば 行基（ぎょうき）のもとに 眠りたり。菩薩行（ぼさつぎょう） 励（はげ）みし僧も 今はなはし。律儀戒（りつぎかい）も 打ち忘れ 律師（りっし）はいづくに ゐるやらん。われは 律師 忍性（にんしょう）の 魄霊（はくれい）なり。
シテ：文殊の光に照らされて 懐かしの里 見留めたり 文殊の光に照らされて 懐かしの里 見留めたり。香（かぐわ）しき 桂（かつら）に 誘（いざの）ふ 月男（つきおとこ）。飢へに病に 苦しみて 貧（まど）しわびしき 後胤（こういん）と 共に暮らせし 律師（りっし）らよ。敬（ゐやま）ひ 拝（はひ）し 給（たも）ふなり。
われ いくさに 敗（やぶる）れば 民の行末（ゆくすゑ） いまだ因果（いんが）に 続きたり。そのゆゑ負（お）ふるは 長髄彦（ながすねひこ）にありにけり。
地謡：如何（いかで）か人は 菩薩の化身を 忘れたり。忘れぬは 徳人（とくにん）の 功（こう）を成したる 物語（ものがたり）。如何（いかで）か人は 遠（とほ）つ祖（おや）を おぼゆらぬ。おぼゆるは 勝ちたる人の 物語。今こそ 因果（いんが）の 紐解きて 弱き衆生の 魄霊（はくれい）を 文殊の光に照らさせむ。
ワキ：貧（まど）し飢（う）へし 苦しむ衆生に 世は増して われらは再び 目覚むべし。
シテ：わが民は 天皇（すめろぎ）の後胤（こういん）にあらず。
ワキ：菩薩の救いを 勧むべし
シテ：後ろ矢を 切り断つ剣を 抜きたれば
ワキ：振り捨つ里の 斎（ゆ）つ桂
シテ：深き緑に 薫り満つ
ワキ：竹林の触れ合う葉擦れを音楽にせむ
シテ： されど 往馬（いこま）の国のことの葉も
地謡：往馬の国の ことの葉も 歌も忘れて 心憂（う）し。わが民と 共に歌い 合わせたる その息吹 長髄彦の 魂魄に 与え入らせ 給（たま）へけり。
＜ナバホの歌、ハワイの歌、パレスチナの歌＞
「大和舞」
地謡：国を失ひたる民の 声 長髄彦に届きたり。魂魄に血は漲（みなぎ）りて 脈打ちて 暁の霧に その影 浮かばせり。律師らも 共に浮かびて 矢田山の 夜明けを待ちて 手を合はす。長髄彦の 右手に捉（と）らふ 剣（つるぎ）翳（かざ）せば 如来の光は 届（とづ）くなり。影は いよいよ 濃くなりて 長髄彦は 往馬（いこま）を跨（また）ぎ 長髄彦は 往馬（いこま）を跨（また）ぎ 現世（げんせ）の空（くう）を 駆け抜けり 現世（げんせ）の空（くう）を 駆け抜けり。
ナバホの歌：ペヨーテの歌
ハワイの歌：月光花の香
パレスチナの歌：ライラ・ライラ